Детальні відомості про жителів Слобідського козачого полку

Детальні відомості про жителів Слобідського козачого полку

Детальні відомості про жителів Слобідського козачого полку з зазначенням місць їх попереднього проживання до виходу на поселення містяться в пізнішій "Переписи Слобоцкого казачего полку по окончании минувшего 1758 года", яка зберігається в матеріалах Сенатського архіву (РДАДА, ф. 248, оп. 39, спр. 2888/405, арк. 111- 490). Зважаючи на значний обсяг документу, нижче приводяться вибіркові дані лише про сотників та осадчих новопоселених слобод на час проведення перепису:

Назва слободи	Прізвища сотників і осадчих	Звідки за походженням
Орел	осадчий Василь Черніченко	з козаків Архангелогородської сотні
Добрянка	сотник Йосип Табанець	з Запорозької Січі, за походженням з м. Умані
Новоархангельська	сотник Юрій Константинов	з м. Архангельська, де був сотенним писарем
Ольшанка	сотник Микола Донець	з польського села Торговиці
Красна	сотник Матвій Тавровський	з Петроострова, де жив в числі значкових товаришів
Плетений Ташлик	сотник Василь Мовчан	з волохів м. Шаргорода Подільської губернії
Виска	сотник Семен Сич	з м. Цибулева
Грузька	сотник Василь Кошовенко	з м. Цибулева, де був атаманом
Інгульська	підпрапорний Яким Лелека	з м. Цибулева
при фортеці Св. Єлизавети	сотник Михайло Касай	з м. Цибулева, де був сотенним атаманом
Аджамка	сотник Кирило Вовк	з козаків м. Цибулева
Кам’янка	сотник Онуфрій Калмаз	з Голтвянської сотні, де жив значковим товаришем
Мурзинка	сотник Павло Дик	з м. Цибулева, де жив значковим товаришем
Бешка	сотник Андрій Головко	з м. Цибулева, де був в атаманах
Овнянка	сотник Михайло Авраменко	із значкових товаришів Кременчуцької сотні
Верблюжка	сотник Йосип Чечель	з с. Крюкова, де жив значковим товаришем
Зелена	сотник Петро Кот	з козаків с. Кам’янки Потоцької сотні
Омельницька	сотник Хома Лишевський	з хуторів на р. Омельник Келебердянської сотні, де жив значковим товаришем
Комісарівка	осадчий Федір Похил	з козаків Мішуриного Рогу
Калужина	сотник Василь Робота	з хуторів на р. Омельник Полтавського полку, де жив значковим товаришем
Свистунівка	сотник Федір Бутович	з м. Переволочни, син бунчукового товариша
Мішуринорозька	сотник Пилип Устимович	з м. Власівки, син значкового товариша
Буянська	сотник Василь Кривець	з с. Петроострова, де був атаманом
Тройницька	сотник Семен Добровольський	з польського м. Лисянки, "вихрищен из жидов"
Кам’янка	сотник Андрій Гегела	з м. Переволочни, де жив значковим товаришем
Бородаївка	старший сотник Неділко-Воїнов	з Цибулівської сотні
Домоткань	старший сотник Матвій Сіренко	з козаків м. Глинська
Пушкарівка	сотник Павло Космина	з хорунжих м. Крилова

Крім того, перепис 1758 року містить відомості (без осадчих) про жителів слободи на усті річки Калинівки, розкольничої слободи Злинка біля Росоховатих байраків, слободи Жовтої та хутора військового товариша Макогона.

[1] За указом Глєбова від 22 грудня 1753 року під нове поселення відводились території "от Красной черты вниз по реке Синюхе, от устя реки Мазницы и оною под оною позначенной черты и тою через реки Плетенова и Черного Ташликов, Ингул, Ингулец, Отжамку и протчие до Днепра" (ЦДІАК України, ф. 51, оп. 3, спр. 12277, арк 151 зв.).

[2] При розгляді Синодом у 1756 році питання про утворення самостійної протопопії фортеці Святої Єлисавети новопризначеним протопом Іоаном Орловським було подано наступний список слобід з церквами: "Архангельская, Красная, Плетеный Ташлык, Виска, Груская, Аджамка, Каменка, Мурзинка, Бешка, Овнянка, Верблюжка, Зеленая, Княжие Буераки тожь, Омельницкая, Калужная, Каменка Большая, Фелшанец, Мишурино тожь, Буянская, у хутора Троицкого, Бородаевка, Домоткань, Пушкаревка, мещанская Преградская" (Покровский Н. Русские епархии в ХVI-ХIХ вв., их открытие, состав и пределы. – т. 2. (ХVIII век). – Казань, 1913, с. 663).